До Міжнародного дня пам’яті Чорнобиля. Зменшуючи ядерну загрозу

Ще під час навчання в Нескучненській середній школі времівський хлопець Євген Принцевський хотів стати механізатором сільськогосподарського виробництва. Тому пізніше вступив до Красногорівського училища механізації сільського господарства і після його закінчення став працювати в колгоспі «Україна». Під час строкової військової служби також мав справу з технікою – обслуговував потужну дизельну установку. До речі, перебуваючи у складі ракетно-космічних військ, побував на всіх трьох діючих тоді на території Радянського Союзу космодромах Байконур, Капустин Яр, Плесецьк. Механізаторську діяльність продовжив і після повернення до рідного села. Працював відповідально, за що був нагороджений орденами «Знак Пошани» і Трудової Слави III ступеня, заслужив авторитет і повагу серед односельців і членів трудового колективу.

У жовтні 1987 року рішенням райвійськкомату був знову призваний в армію і направлений на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Рота інженерно-технічних робіт, де служив наш земляк,  базувалася  у селі Оране (це в межах 30-кілометрової захисної зони), бійці підрозділу розташовувались в армійських палатках. Кожного робочого дня вони перевдягались у захисний спецодяг, забезпечувались респіраторами, протигазами, дозиметрами.

Доводилось виконувати різні роботи. Зокрема, на бульдозері Т-130 Євген Трифонович  здійснював захоронення (утилізацію) рухомої приватної техніки у попередньо підготовлені котловани. Такі ж операції проводились і з залишеними жителями прилеглих сіл Лілово, Яново, Дитятки аварійними житловими будинками. А в деяких місцях треба було знімати забруднений ядерними відходами поверхневий шар грунту і утилізувати його таким же чином. Довелося і на самій станції безпосередньо біля постраждалого 4 енергоблоку виконувати дезінфекційні роботи.

За три місяці небезпечної для здоров’я праці у Чорнобильській зоні наш земляк отримав від командування декілька подяк за високу професійну майстерність. Вже вдома йому призначили II категорію ліквідатора. Продовжив Євген Принцевський механізаторську працю в «Україні» - на тракторі орав, культивував, сіяв, на комбайні збирав зернові культури, Нині наш земляк перебуває на заслуженому відпочинку. Та все ж справ вистачає – сім’я, дім, город, сад, де потрібні роботящі руки. Для цього і треба жити.

А. Бобир.

Фото: