Реформи в Україні. Сільськогосподарський сектор

Бачення урядом реформи сільськогосподарського сектору та запуску ринку землі, озвучене прем’єр-міністром Гройсманом у квітні, отримало позитивні відгуки, адже він обіцяв “якісну модель земель не в інтересах великих холдингів, не в інтересах іноземних інвесторів, а в інтересах нинішнього українського громадянина”. Тим не менш, панувала думка (таку зокрема озвучував колишній міністр економіки і торгівлі Айварас Абромавічус), що плани Гройсмана не знайдуть достатньої підтримки у парламенті.

З тих пір пройшло півроку, і жодного прогресу у земельній реформі не відбулось. Ще на початку вересня Світовий Банк озвучував сподівання, що парламент ухвалить новий законопроект стосовно ринку землі восени. Проте після того, як 6 жовтня Верховна Рада продовжила мораторій на продаж землі до січня 2018 року, у Світовому Банку сподіваються на реформу в Україні у 2018 році.

Сату Кахконен, директор Світового Банку у справах України, Білорусі та Молдови, у заяві, оприлюдненій на сайті банку 2 жовтня, сказала, що “змістовна реформа” сільськогосподарського сектору допоможе Україні підвищити річний ВВП на 1,5%, а річний обсяг виробництва - на 15 мільярдів доларів.

Реформа, у тому числі запровадження ринку землі, вважає вона, має “включати стимули для довгострокових інвестицій та належного управління земельними ресурсами, доступу до кредитування та перевання землі її найпродуктивнішим користувачам.” 

Проте не лише у парламенті опираються ідеї скасувати мораторій на продаж землі - проти цього виступають і самі фермери. Багато дрібних фермерів, які арендують землю у власників ділянок, отриманих ще після розпаду радянських колгоспів, побоюються, що після зняття мораторію вони втратять доступ до землі. Вони бояться, що землевласники продадуть ділянки великому агробізнесу, який витіснить з ринку усіх менших конкурентів.

Децентралізація

Перші місцеві вибори 29 жовтня відбулись у 201 об’єднаній територіальній громаді (ОТГ). Таким чином, кількість ОТГ, де вже відбулись вибори, перевищила 600 громад по всій Україні.

Всього децентралізація передбачає утворення 1500 ОТГ.

Реструктуризація місцевої влади має надати більше повноважень місцевим управлінцям, які зможуть розпоряджатись більшою частиною податкових надходжень до бюджету та використовувати ці кошти на місцях, розвиваючи інфраструктуру та покращуючи роботу державних служб.

Війна на сході України, щоправда, внесла свої корективи до початкових планів: законодавство щодо децентралізації довелось змінити, беручи до уваги зобов’язання України згідно з Мінськими угодами, а саме надати спеціальний статус окупованим територіям Донецької та Луганської областей. Це викликало обурення націоналістичних сил та опозиції. Відповідний законопроект був ухвалений у першому читанні 31 серпня 2015 року - голосування у сесійній залі супроводжувалось жорсткими сутичками під Верховною Радою, внаслідок яких загинули четверо нацгвардійців. Після цього жодних зрушень у питанні не відбувалось.

Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН) підтримує децентралізацію на територіях Донецької та Луганської областей, контрольованих українською владою. Зокрема, ПРООН організовує поїздки для представників місцевої влади до вже сформованих ОТГ у інших областях, а також до Польщі.

ПРООН також допомагає місцевій владі у Донецькій та Луганській областях відкривати центри надання адміністративних послуг, надаючи устаткування та проводячи тренінги для персоналу. У ЦНАПах люди можуть швидко та недорого отримувати такі послуги, як отримання паспортів чи оформлення прописки.

Також ПРООН запустила інформаційну кампанію “Я - Громада!”, щоб підвищити рівень обізнаності жителів регіону щодо позитивних змін та результатів реформи децентралізації, роз’яснити суть реформи та заохотити до об’єднання й співпраці усі зацікавлені сторони: місцеву владу, громадські організації, бізнес, медіа та активних громадян.