Клімат і економіка. Які ризики чекають аграріїв?

Вчені стверджують, що 2019 рік стане найспекотнішим за всю історію людства. Науковці пов’язують цей факт з наростанням фази тихоокеанської течії Ель-Ніньо та деякими іншими глобальними процесами. Чотири найбільш спекотні роки в історії були з 2015 по 2018, що спровоковано збільшенням викидів вуглекислого газу, які також, за даними Всесвітньої метеорологічної організації, досягли рекордного рівня.

Що стосується України, для різних регіонів наслідки потепління будуть різними, але прогноз вказує — матимемо більш теплі зими, особливо у північній частині, а літо стане на 2,5-3 градуси теплішим по всій державі.  Опади у північних регіонах взимку зростуть і влітку зменшаться в усіх регіонах. Снігу буде менше, ніж зараз, бо збільшення температури на 1 градус призводить до зменшення кількості днів зі сніговим покривом на 10-15%. У зв’язку зі змінами клімату, синоптики прогнозують  збільшення посушливості в найбільш родючих районах України. Свідками цих негативних процесів аграрії країни, як і усе суспільство, стають вже сьогодні. Зокрема, спекотна з суховійними явищами погода минулого року погіршила умови вегетації практично всіх сільськогосподарських культур. На багатьох площах відбулося висихання верхніх шарів ґрунту і значне зменшення запасів вологи. Через примхи природи вітчизняні аграрії недорахувались врожаю пшениці, ячменю, ріпаку, інших культур.  Але найбільшої шкоди погода завдала сільгоспвиробникам  південних, східних, деяких центральних регіонів нашої країни. Тому, якщо прогнози вчених справдяться, аграріям слід готуватися до ще більшої посухи, ніж минулого року.  

Зміна клімату ще більше підштовхує аграріїв замислитися над інструментами попередження наслідків від примх погоди для власної справи. Безумовно, в арсеналі землеробів ще залишаються важелі впливу на результати роботи в несприятливих погодних умовах. Частково це відновлення і розвиток зрощення  посівів по нових  менш затратних технологіях, більш ефективне та раціональне використання техніки, мінеральних добрив, засобів боротьби зі шкідниками і т.п. Не сказали свого останнього слова селекціонери. Саме від них залежить, які засухостійкі сорти та гібриди сільгоспкультур одержить виробництво вже сьогодні, завтра, в перспективі.   Ще один з інструментів мінімізації збитків при втраті врожаю в разі несприятливих погодних умов бачать експерти у сфері АПК. Це  агрострахування, яке полегшує отримання кредитів і служить джерелом коштів для покриття частини витрат за кредитними  і зобов'язаннями при втраті врожаю, що знижує ймовірність банкрутства виробника.. Сільгоспвиробникам необхідно добре розуміти, що подальше ігнорування такого важливого механізму, як агрострахування, до добра не доведе. На жаль, аграрії країни в своїй більшості продовжують ігнорувати його. Між тим, як свідчить досвід розвинутих держав, саме страхування стало основою захисту  сільгоспвиробників від ризиків у виробництві. Треба усвідомити, що основна загроза для врожаю – це дефіцит вологи. Саме тому більш ніж дві третини страхових випадків у сільському господарстві – це посуха, яка є одним з основних погодних ризиків в Україні. На покращення чекати не слід.