Літо ще не настало, а бджоли гинуть. Чому?

У попередні роки ця проблема у пасічників виникала зазвичай влітку, коли аграрії починали активно обробляти поля від шкідників. Дослідження загиблих бджіл виявило незвичайну причину – комахи почали гинути ще ранньої весни через посіви потруєного насіння. Усе через те, що використані аграріями інсектициди внаслідок сухої та вітряної погоди розносилися на значні відстані, осідаючи на рослинах та деревах. Відповідно, страждали й комахи, які на них сідали. Від масового бджолиного мору постраждали пасічники з Рівненщини, Тернопільщини, Хмельниччини, Чернігівщини, Київщини, Кіровоградщини. У Держпродспоживслужбі наголосили, що  проблема пестицидів при обробці полів залишається. Тобто, найгірше для бджолярів ще попереду. 

Згідно з законом “Про бджільництво” агровиробники повинні використовувати лише препарати, внесені в державний реєстр пестицидів, і дотримуватися рекомендацій їхнього застосування, щоб не нашкодити бджільництву. А саме: не пізніше ніж за три доби до хімічних обробок полів сповіщати про це власників пасік та органи місцевого самоврядування, не допускати обробки квітучих медоносів під час масового льоту бджіл і саму обробку проводити у вечірні або ранкові години за відсутності вітру. Порушення цих вимог гарантовано веде до масового отруєння бджіл. І, відповідно, до падіння обсягів виробництва меду. Приміром, через несанкціоноване застосування засобів захисту рослин фермерами  рік тому з цієї причини загинуло близько 40 тисяч бджолосімей по всій Україні. 

У ЄС у 2018 році взагалі заборонили використовувати на відкритому просторі шкідливі для бджіл інсектициди. Під заборону потрапили три основні діючі речовини – імідаклоприд, клотіанідін і тіаметоксам. У вітчизняному Міністерстві аграрної політики відзвітувалися, що вивчають це питання. Але, схоже, далі розмов діло не пішло. Фахівці стверджують, що в Україні й досі спокійно реєструють препарати на основі згаданих діючих речовин. Це дійсно високоефективні препарати, але за умови їх використання в закритому ґрунті. Якщо ж застосувати у відкритому ґрунті, то навіть їх випари у спеку можуть бути отруйними для комах. 

Але перекладати відповідальність за отруєння бджіл лише на агровиробників теж не варто. Пасічники своєю чергою мають дотримуватися певних правил комунікації. Як мінімум, повідомляти фермерів, аграріїв та місцеву владу про свої пасіки на їхній території. Якщо цього не зробити, то звідки фермер чи аграрій знатиме, що в лісі чи в полі розташована пасіка? В результаті власної ж безвідповідальності деякі пасічники втрачають бджіл.

Важливо, щоб усі пасіки були зареєстровані – хоча б у місцевих органах влади. В країнах Європи пасічники отримують сповіщення у вигляді смс про те, що у певний день проходитиме обробка того чи іншого поля. Нам до цього ще далеко.

За матеріалами друкованих ЗМІ