«Корфівські читання» у Нескучному

28 ЛИСТОПАДА у селі Нескучному на базі музею В. І. Немировича-Данченка і М.О. Корфа відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Корфівські читання», присвячена 185-річчю від дня народження видатного педагога і громадського діяча.

Постать М.О. Корфа, цієї непересічної особистості , об’єднала науковців, громадських діячів, музейників та освітян регіонів, де він працював, а музей у Нескучному став тим місцем, де відбувся живий діалог між ними.

Головною справою життя барона М.О. Корфа була діяльність на ниві просвіти, поширення знань серед народу. Протягом невеликого часу, з1862 по 1872 рік, ним було відкрито близько 100 шкіл. При цьому ідеї, які сповідував Корф, набагато випереджали  час, залишаючись актуальними і для нової української школи ХХІ століття.

Пропонуємо увазі читачів тези з виступів учасників конференції.

 

«ВАЖЛИВИМ чинником розвитку педагогічних поглядів М.О.Корфа є його життєпис. Раннє знайомство з різними типами приватних виховних закладів сприяло формуванню його поглядів на завдання школи, єдності виховання і освіти, характеру стосунків між учителем і учнями. З захопленням згадує барон Корф у своїх «Записках» про час, проведений у школі Градовського. За цей час він приріс душею до села, на всю подальшу пору шкільного навчання село і Малоросія були метою його прагнень, його мрією. Куди б не закидала його доля, село невідступно було перед ним,  він постійно плекав мрію зробити що-небудь корисне і розумне в рідному своєму маєтку.

Саме у поширенні знань серед народу бачив Микола Олександрович свій патріотичний обов’язок, а школу вважав одним з найпотужніших засобів цього процесу.

Корф створив новий тип школи – трирічну земську народну школу, т.з. «корфівську трьохзимку». З його приходом стали будуватися світлі, просторі школи, розраховані на певну кількість учнів, оснащені всім необхідним для навчання. Адже фізичне здоров’я учнів, за словами Корфа, це одне з умов того, «щоб відбулася розумна школа в селі»

Для земських шкіл Корф розробив 5 підручників  і посібників. Значні наклади  цих видань  виділялись на тлі решти педагогічної літератури.

Важливими умовами навчання Корф вважав близькість школи до місця проживання учнів, спільне навчання хлопчиків і дівчаток, здобуття дітьми корисних і  міцних знань, умінь і навичок ., необхідних для практичного життя. Відстоював педагог і неможливість навчання ремеслам у початковій школі, категорично виступав проти злиття грамоти й ремесла.

Особливо актуальною проблемою Корф вважав забезпечення школи добре підготовленими вчителями, значну роль відводив учителю початкових класів, оскільки саме в цьому віці закладається фундамент особистості, від якого залежить доля людини. Микола Олександрович запрошував здібних молодих людей на посаду вчителя і особисто займався їх підготовкою до педагогічної діяльності.

Суттєвими аспектами педагогіки М.О. Корфа є питання етнографічного елементу та навчання рідною мовою. Він акцентує увагу на тому, що школа повинна задовольняти потреби місцевого населення й видозмінюватися відповідно до місцевих умов, серед яких чільним є питання про рідну мову вихованців школи.»

НАПРИКІНЦІ 60-х – початку 70-х років ХІХ століття люди, близькі до педагогіки, заговорили про небачений донині феномен: десь у глибокій провінції, в степах Олександрівського повіту, буквально на очах народжувалася нова народна школа.

У 1963 році за сприяння М.О. Корфа у с. Майорському була відкрита перша школа, після якої з’явилося багато його відомих шкіл.  Саме в Майорській школі  знайшла практичне втілення ідея М.О. Корфа про освітні заклади тогочасної Росії – дешева і короткочасна народна школа з навчальним курсом у три зими з трьома відділеннями, які одночасно вів один учитель.

Директор Кубанської гімназії Д.Д.Семенов, який у 1881 році відвідав Майорську школу, писав, що  за яких-небудь три зими учні «вивчились жваво читати, уміли грамотно написати про те, що чули, розв’язували задачі, над якими задумувалися навіть їхні батьки, уміли накреслити плани своєї хати, млина, розбити поле на десятини, знали про корисні та шкідливі тварини, комахи і рослини»

(З доповіді Артема Жира, учня 7-го класу Старомайорської ЗОШ І-ІІІ ст.)

ІЗ ПЕДАГОГІЧНИХ творів М. О. Корфа великої популярності набули «Руководство к обучению грамоте», «Русская начальная школа», «Наш друг», «Малютка», «Первоначальное правописание» та інші. Ці праці М.О.Корфа побачили світ між 1867 і 1873 роками.

«Руководство» у перші ж 12 років витримало 7 видань , які розійшлися 70-тисячним накладом. Воно являло по суті закінчений вигляд нової системи початкового навчання із звукового синтетичного методу. Вона відкривала можливість більше, ніж в десять разів швидше навчити селянських дітей грамоті, причому без тої болісної напруги, якою супроводжувалося навчання букво-складальним методом. Навички читання і письма за методом М.О.Корфа виявились міцними, навчання проходило не механічно, а на основі свідомості учня. Перевага такої системи була в тому, що діти не відривалися до школи на довгий час, як раніше, що теж було оцінено селянами. Одна лише ця система навчання могла зробити ім’я автора досягненням вітчизняної школи.

У книжці «Російська початкова школа»М.О. Корф виклав систему організації і ведення навчально-виховної роботи в сільських умовах. Система ця включала: комплектування класів, підтримання порядку і дисципліни, описання методів і прийомів навчання російських і неросійських учнів, дітей і дорослих.

М.О. Корф залишив нам велику літературну спадщину, світську і релігійну, яка з кінця 19 століття була надзвичайно шанованою в земських народних школах».

(З доповіді Т. Пантюхіної, вчителя початкових класів Великоновосілківської гімназії з ЗОШ І ст.)