З читацької пошти. Давайте берегти нашу природу!

Кожна пора року наповнює природу власною неповторністю. У нашому районі можна насолодитись перебуванням у кожному куточку! Степ, річка, ліс!!! Мабуть, немає жодного, хто б хоч раз не відпочивав на природі. Той, хто їде відпочити, надихатиметься її красою увесь час. Навіть, якщо господар поїхав у степ чи поле у справах -  косити траву на сіно чи працювати у полі, то хоч якийсь час він витратить, щоб озирнутися на чудові краєвиди, вдихнути чисте повітря, подивитися у небо й послухати спів птахів.

Дуже розчаровує, якщо після відпочинку людина по собі лишає безліч сміття... Пакети, пляшки та скло!.. Це ж просто - візьміть із собою пакетик для сміття, не лишайте його, адже наступного разу ви вже не захочете відпочивати саме у цьому місці, бо воно вже й задоволення того не принесе. У когось у гостях ви ж не будете кидати на підлогу серветки та недоїдки? Будь ласка, ставтеся із повагою до довкілля!

Та це не найголовніша біда, що спіткала природну красу нашого району. Справа в тім, що не надто густі й могутні ліси нашої степової зони,  створені здебільш руками людини, починають надто швидко рідіти. Та з такою швидкістю, що й диву даєшся! Ось один приклад - ще три роки тому поблизу Урожайного можна було чудово провести час у лісу, що за заводом - чудовий ліс розділявся на соснову частину й чималу територію, засаджену дубами. З початком весни й аж до осені там завжди відпочивали сім'ї з дітьми, молодь. Наприкінці літа й аж до морозів грибники завжди вишукували маслюків, шампіньйонів, лисичок тощо. Щороку перед Новорічними святами три-чотири сосни спилюють... Нащо ж пиляти усе дерево, якщо берете лише одну гілочку?! Та всього за три роки більша частина дубового ліску зникла! Так, саме зникла. Вчора ти ховався у тіні дубових насаджень, а сьогодні тут лишився пеньки та гілки. Спочатку випилювалися найбільші дуби, що, падаючи ламали менш дерева, стовбур вивозився, а бокові гілки лишались на спогад про колись могутнє дерево. Й раз за разом дерев стає все менше, а пеньків усе більше! З'являються під'їздні шляхи, яких ніколи не було. Отже вивозять уже вантажним транспортом

Звісно, що для «лісорубів» то кошти, а місцеві жителі збирають сухе гілля, якого там удосталь, та лише зітхають від нових пустошів.. Такий собі бізнес... та якою ціною?! Де відпочиватимуть наші діти? Чи вони не заслуговують на таке дитинство?

Схаменіться, будь ласка! Знайдіть інші варіанти заробітку. Залиште людям ліс! Шановні жителі та гості району, давайте берегти нашу природу та ставитись до неї з любов’ю та шаною!

Жителі Урожайного, Новодонецького, Старомайорського

***

Добрий день, шановна редакція! Пише вам старенька бабуся, котрій пішов 82-й рік. Прочитала вашу статтю про голубу красуню ялинку, яку якісь безсоромні люди зрубали у дворі Старомайорської школи. Я живу в Новопетриківці, але так ж біда спіткала і мене. Росла в моєму дворі сосна. Десять років росла, радуючи мене своєю красою. Зелена, пушиста, то вкрита сніжком, то яскравим сонячним промінням осяяна.  Любувались нею і люди. І ось знайшлась недобра рука, поночі спиляла сосенку, залишивши тільки купку зелених голочок. Вранці побачила, аж сльози потекли з очей. Хіба ж так можна робити?

Кому вона знадобилася?. Адже на той час і новорічні свята пройшли, і на дрова сосна маленька. Чи це заздрість людська, чи може звичка паплюжити те, що не твоє. Не знаю. Ось тільки біль залишається у серці. Люди ми, чи ні?

Н.Д.