Подвиг материнства

За визначенням мудрих китайців, найкращою окрасою жінки є діти. І це справді так. Адже жінка є продовжувачкою роду, символом життя на землі. А її безмежної материнської любові вистачає на всіх своїх дітей – скільки б їх не було.. Ось я і хочу сказати добрі слова про одну нашу землячку.

Марфа Тихонівна Рубець народилася і все своє життя прожила в селі Андріївці. У важкі  повоєнні часи поєднала свою долю з односельцем Григорієм Петровичем. Трудова діяльність подружжя відбувалася у місцевому колгоспі імені Леніна: жінка працювала кухарем тракторної бригади, телятницею на тваринницькій фермі, чоловік – бригадиром рільничої бригади, обліковцем у тракторній бригаді.

Незважаючи на безліч домашніх, господарських, трудових турбот, наша односельчанка любила співати, танцювати, малювати. Завжди вона була працездатною, веселою, життєрадісною, добросердечною, ніколи не піддавалась смутку, полюбляла гумор. Люди дивувались, звідки у неї беруться сили, енергія на все. Її часто запрошували готувати до різних сільських торжеств, бо була майстринею у цій справі. Ці добрі якості згодом   передавались дітям, онукам, правнукам.

За більш ніж піввікове сімейне життя Марфа Тихонівна народила 13 (тринадцять!) дітей – 4 синів і 9 доньок. Це Дмитро, Петро, Раїса, Ніна, Олександр, Тамара, Лідія, Галина, Валентина, Алла, Анатолій, Світлана, Людмила, які народилися упродовж 1950—1975 років. В 1967 році за цей материнський подвиг нашій землячці присвоїли звання «Мати-героїня» з врученням однойменного ордена і Грамоти Президії Верховної Ради СРСР. А до цього були і інші державні нагороди – «Медаль материнства» II, I ступенів, ордени «Материнська слава» III, II, I ступенів.

Із сім’ї тільки один син в результаті нещасного випадку передчасно пішов з життя. Діти  виросли працьовитими, тому що змалку допомагали батькам. Вони плідно  працювали, а деякі і нині  працюють в різних галузях народного господарства – у сільськогосподарському виробництві, торгівлі, вихованні підростаючого покоління, автомобільному транспорті, поліграфії, на культурній ниві тощо.

Зараз у 88-річної багатодітної матері 22 онуків та 16 правнуків. Вони часто збираються у батьківській домівці, підтримують рідну людину, при цьому не обходиться без пісень, жартів, веселощів. А зовсім недавно народилася перша поки що праправнучка і це викликало неабияку радість у всіх членів великого сімейства. Значить, життя продовжується.

Т. Лісна, керівник Андріївської первинної ветеранської організації