Сторінки історії. На молдавській землі

Після визволення від німецьких загарбників території Криму і деяких областей південно-західної частини України 75 років тому війська 2 і 3 Українських фронтів наблизились до державного кордону Радянського Союзу з Румунією. На початку літа 1944 року Червоною Армією на правому березі річки Дністер для визволення Молдавії і подальших наступальних дій були захоплені Шерпенський, Кошницький і Кіцканський плацдарми. Ворог вважав, що основний наступ радянських військ планувався з Шерпенського плацдарму (звідси був найкоротший шлях до столиці республіки), тому тут впродовж трьох місяців точилися жорстокі кровопролитні бої. Надії на використання Кошницького плацдарму не виправдали сподівань командування, а ось зайняті позиції в районі села Кіцкани  виявилися досить сприятливими для підготовки головного наступального удару. В кінці серпня силами цих фронтів була розпочата Яссько-Кишинівська наступальна операція., результатом якої невдовзі стало оточення великого угрупування німецьких і румунських  військ.

В тих бойових діях на молдавській землі приймали участь і наші земляки. Адже частини 5 ударної армії, що наступала з Шерпенського плацдарму, у вересні 1943 року принесли свободу жителям наших населених пунктів і тому поповнились тут новими призовниками. Воювали представники Великоновосілківщини і в складі інших військових з’єднань обох фронтів. Артилериста  капітана Ф. О. Гусину (Зелене Поле) нагородили тоді орденом Червоної Зірки, піхотинця старшого сержанта І. Р. Шемякова (Старомайорське), розвідника старшого сержанта О. Д. Портянка (Времівка), артилериста сержанта Г. Г. Кір’ятова (Багатир) відзначили орденами Слави III ступеня. Кавалерист червоноармієць П. І. Крис з Макарівки одержав медаль «За отвагу», а зв’язківець червоноармієць О. І. Демуренко із Сторожового – медаль «За боевые заслуги».

Але є тут, на жаль, і зворотна сторона. На одній з пам’ятних плит меморіального комплексу «Шерпенський плацдарм» викарбуваний напис: «Издавна знает планета, издавна знает страна сладкое слово «победа», горькое слово «война». У 10 томі Донецької обласної Книги пам’яті України зазначено, що в боях за визволення Молдавії загинули 26 наших односельців. Прах Д. І. Рубця (Андріївка), М. Н. Кулика (Константинопіль), В. Ю. Тамаша (Багатир), М. І. Олійника (Федорівка), В. М. Білоуса (Зелене Поле), О. С. Погрібняка (Времівка), К. І. Змаради (Старомлинівка), Г. М. Зими (Новопетриківка) та інших захисників Вітчизни з наших місць покоїться у братських могилах населених пунктів Дубоссарського, Григоріопольського, Тираспольського, Бендерського, Слободзейського, Суворовського  районів.

У свій час мені довелось побувати на крутому березі Дністра біля міста Тирасполя, де височіє величний пам’ятник героям Кіцканського плацдарму. Поруч у будівлі старинного монастиря міститься музей воїнської слави, виставлена військова техніка. Все це  висвітлює тільки окремий епізод бойових дій Червоної Армії у Великій Вітчизняній війні. Сукупність ось таких менших і більших подвигів радянських воїнів, в тому числі і представників Великоновосілківського району,  в кінцевому результаті і привела до Великої Перемоги.

А. Бобир