Така далека і близька антарктида. 25 років тому українські фахівці долучились до вивчення шостого континенту

У лютому 1996 року Велика Британія передала Україні розташовану на острові Галіндез біля західного узбережжя Антарктиди станцію для проведення наукових досліджень. Наша країна приєдналась до Міжнародного Антарктичного договору, у складі її Академії наук з’явився Центр  антарктичних досліджень Невдовзі на станцію відправились перші вчені-полярники для участі у спільній британсько-українській експедиції. Після цього станція була перейменована  на честь академіка Володимира Вернадського – засновника і першого президента Академії наук України. Співробітники станції ось уже протягом  двадцяти п’яти років проводять наукові дослідження в різних галузях:  геологічні, космічні, океанографічні, гідрологічні, біологічні, медичні та інші. Вагомий внесок у ці дослідження, зокрема медико-біологічні, зробив наш земляк, безпосередній учасник шести , в тому числі і першої, антарктичних експедицій  :Євген Васильович Моісеєнко.

Після закінчення Нескучненської середньої школи зі срібною медаллю, а потім Донецького медичного  інституту, його життєвий шлях проліг до академічного  науково-дослідного інституту фізіології ім.. О.О. Богомольця у Києві. Був керівником профільної лабораторії . В умовах Антарктиди, як лікар і науковий працівник, проводив спостереження і дослідження живих організмів. Одержані результати стали основою для написання і захисту спочатку кандидатської, а потім докторської дисертацій. Євген Васильович також підготував та опублікував близько двох сотень наукових матеріалів у спеціалізованих виданнях світу, виступав з доповідями на семінарах, у студентських  аудиторіях, давав рекомендації для учасників міжнародних антарктичних програм.

Його багаторічна наукова і громадська діяльність відзначена багатьма Дипломами і Грамотами, серед яких і відзнака комітету Верховної  Ради України з питань науки і освіти за вагомий особистий внесок у розвиток цих галузей.

За плечима Є.В. Моісеєнка сімдесят років пройденого життя, багато з яких  присвятив улюбленій справі. Він не покидає наукову і громадську діяльність, не забуває свою малу батьківщину. Буваючи у Нескучному, завжди радо зустрічається з земляками, колишніми однокласниками, школярами. До речі, матеріали про його змістовну роботу  експонуються в музеї історії при бібліотеці у Времівському сільському будинку культури.

А тим часом на далекий південний материк нещодавно відбула вже 26-та  експедиція українських науковців, які продовжать дослідницькі роботи в Антарктиці.

А. Бобир